Хронічний біль калитки – не пов’язаний з вазектомією

Вступ

Трапляється, хоча й дуже рідко, що через певний час після операції (іноді навіть через кілька років) мені телефонують пацієнти після вазектомії, повідомляючи про появу болю.

Таких пацієнтів я завжди запрошую до кабінету на консультацію та обстеження, але спершу телефоном збираю анамнез і за потреби призначаю кілька досліджень або консультацій – урологічних чи ортопедичних.

Досі щоразу виявлялося, що причина цього болю була іншою, ніж вазектомія. З 2013 року я не зафіксував жодного випадку хронічного болю після вазектомії.

Стаття нижче доступно пояснює, що таке хронічний біль калитки (найчастіше без зв’язку з будь-якою операцією), якими можуть бути його причини (інші, ніж вазектомія), як відбувається діагностика та які методи лікування доступні. Ця інформація допоможе краще зрозуміти скарги й підготуватися до розмови з лікарем.

Роберт Кулік, січень 2026 (оновлення: вересень 2026)

Що таке хронічний біль калитки?

Хронічний біль калитки (у медичній термінології також званий хронічним болем яєчка, орхіалгією або больовим синдромом яєчка) – це біль або дискомфорт у ділянці калитки, що триває щонайменше 3 місяці й порушує повсякденне функціонування пацієнта (неможливо зосередитися на щоденних справах, бо постійно болить).

Біль може локалізуватися в різних структурах калитки:

• у яєчку
• у над’яєчку (структура, що прилягає до яєчка, відповідальна за дозрівання і зберігання сперматозоїдів)
• у сім’яному канатику (структурі, що з’єднує яєчко з черевною порожниною)

Такий біль може суттєво впливати на якість життя – як на фізичне і психічне самопочуття, так і на сексуальне життя. Пацієнти часто відчувають також тривогу через побоювання серйозної хвороби.

Важлива інформація: хронічний біль калитки – часта проблема. Скарги такого типу становлять 2-5 % усіх візитів до урологічних кабінетів.

Як працюють нерви в цій ділянці?

Розуміння анатомії нервів у ділянці калитки допомагає пояснити, чому біль може бути таким виснажливим і звідки він може походити.

Калитку та її вміст іннервують нерви з різних рівнів хребта:

• Статево-стегновий нерв – походить з поперекового відділу хребта (рівень L1-L2). Відповідає за чутливість передньої і бічної частини калитки та за кремастерний рефлекс (підняття яєчка).
• Клубово-пахвинний нерв – також з поперекового відділу (L1). Іннервує основу статевого члена, верхню частину калитки і внутрішню поверхню стегна.
• Соромітний нерв – походить з крижового відділу (S2-S4). Іннервує задню частину шкіри калитки, промежину і статевий член.
• Нерви сім’явиносної протоки – розсіяні по всьому сім’яному канатику і відіграють головну роль у проведенні болю при хронічних скаргах.

Стискання спинномозкових нервів – найчастіша причина відбитого болю

Статистично найчастіша причина болю, що іррадіює в калитку, – це стискання спинномозкових нервів у нижньому відділі хребта. Перш ніж шукати серйозні хвороби, варто виключити цю просту і часто легко виліковну причину.

Як видно з наведеного вище списку, всі головні нерви, що іннервують калитку та її вміст, походять з нижнього відділу хребта – з поперекового рівня (L1-L2) і крижового (S2-S4). Це означає, що будь-яка проблема в попереково-крижовому відділі хребта може давати біль, відчутний у калитці, паху чи яєчках – навіть якщо самі яєчка цілком здорові.

Ішіас (ішіалгія) – класичний приклад такого відбитого болю. Він виникає, коли нерви, що виходять із хребта, стискаються – найчастіше через:

• випалий або випнутий міжхребцевий диск (дископатія)
• звуження хребтового каналу
• дегенеративні зміни хребта
• напружені прихребтові м’язи

Стискання спинномозкових нервів може викликати біль, що іррадіює в пах, калитку, яєчка, статевий член, а також у сідниці та нижні кінцівки. Що важливо – біль може відчуватися виключно в калитці, без супутнього болю в спині, що часто вводить пацієнтів в оману.

Добра новина: багато випадків стискання спинномозкових нервів можна ефективно лікувати простими методами:

• Корекція постави – правильне сидіння, уникання тривалого перебування в одній позі, вільні штани в поясі. Стискання ременем випнутого живота спричиняє неправильне згладжування поперекового лордозу, що може давати біль. Маєш випнутий живіт – зміни ремінь на підтяжки!
• Зниження маси тіла – надмірна вага значно навантажує поперековий відділ хребта
• Вправи для зміцнення м’язового корсета – сильні м’язи живота і спини розвантажують хребет
• Розтягування – регулярні вправи на розтяг зменшують напруження м’язів
• Фізіотерапія – професійна реабілітація може принести значне полегшення

Тож перш ніж хвилюватися через серйозні хвороби, варто спочатку виключити ці прості причини і спробувати базові методи лікування.

Чому хронічний біль інший, ніж гострий?

Гострий біль (напр., після травми) – це простий механізм: больовий подразник активує рецептори, які надсилають сигнал до мозку, і ми відчуваємо біль. Хронічний біль значно складніший.

При тривалому подразненні може виникати явище, зване центральною сенситизацією. Це означає, що нервова система стає надмірно чутливою – починає реагувати болем на подразники, які зазвичай не повинні бути болючими (алодинія), або реагує занадто сильним болем на звичайні подразники (гіпералгезія). Це трохи як автомобільна сигналізація, що стала настільки чутливою, що вмикається навіть від легкого подуву вітру.

Що це означає для лікування? Якщо сталася центральна сенситизація, самого усунення первинної причини болю може бути недостатньо. Іноді потрібне додаткове лікування, спрямоване на “перезавантаження” надчутливої нервової системи.

Якими можуть бути причини хронічного болю калитки?

Причини хронічного болю калитки дуже різноманітні. Що важливо – приблизно у 35-45 % пацієнтів не вдається встановити однозначну причину. Це так званий ідіопатичний біль (невідомого походження). Однак це не означає, що біль несправжній або що його не можна вилікувати!

Причини, безпосередньо пов’язані з яєчком і над’яєчком

1. Запалення над’яєчка і яєчка (епідидимоорхіт)

Може бути спричинене бактеріями або вірусами. При гострому запаленні виникає раптовий біль, набряк, почервоніння і підвищена температура калитки. Підняття яєчка часто приносить полегшення (так званий позитивний симптом Прена). Більшість випадків минає після протизапального лікування і, за потреби, антибіотиків протягом кількох тижнів. Однак у деяких пацієнтів після перенесеного запалення дискомфорт може зберігатися 6 тижнів або довше. Не пов’язано з перенесеною вазектомією.

2. Неінфекційне запалення над’яєчка

Може бути спричинене закиданням сечі через сім’явипорскувальні протоки. У таких випадках лікар може призначити додаткові дослідження щодо звуження сечівника або інших відхилень. Не пов’язано з перенесеною вазектомією.

3. Кісти над’яєчка (сперматоцеле)

Це доброякісні, заповнені рідиною утвори, які можуть викликати відчуття дискомфорту або тяжкості. Вони добре видимі при ультразвуковому дослідженні. Не пов’язано з перенесеною вазектомією.

4. Пухлини яєчка

Хоча пухлини яєчка частіше проявляються безболісним вузликом, ніж болем, їх завжди треба виключити в діагностичному процесі. При підозрі на пухлину виконують ультразвукове дослідження, визначення онкомаркерів у крові та візуалізаційні дослідження живота і грудної клітки. Не пов’язано з перенесеною вазектомією.

5. Пурпура Шенляйна-Геноха (HSP)

Рідкісна, але важлива причина болю калитки, особливо в молодших пацієнтів (до 20 років). Це системне запалення судин з найвищою частотою у віці 4-5 років. Ураження калитки трапляється у 2-38 % випадків і може бути помилково розпізнане як гостра проблема, що потребує термінової операції. Характерні ознаки – значний набряк калитки при збереженому нормальному кровотоці в яєчках, збільшене над’яєчко і гідроцеле. Не пов’язано з перенесеною вазектомією.

Причини, пов’язані з сім’яним канатиком (вище в калитці, але поза яєчком)

1. Варикоцеле (варикозне розширення вен сім’яного канатика)

Це розширення вен, що відводять кров від яєчка – його можна порівняти з варикозом нижніх кінцівок, тільки в калитці. Варикоцеле може викликати тупий біль, що посилюється при навантаженні й минає в лежачому положенні. Воно частіше з лівого боку через анатомічні особливості венозного відтоку (так у кожного чоловіка). Не пов’язано з перенесеною вазектомією.

Увага: новоутворене варикоцеле, особливо з правого боку, у дорослого чоловіка вимагає виключення пухлини в черевній порожнині або заочеревинному просторі, яка може стискати вени, що відводять кров від яєчка.

2. Болі, пов’язані з перенесеними операціями

• після операції пахвинної грижі
• після операції гідроцеле
• після операції варикоцеле
• після операції крипторхізму в дитинстві
• больовий синдром після вазектомії (PVPS) – розглянутий в окремій статті

Причини поза калиткою (відбитий біль, іррадіація болю)

Цікаво, що біль, відчутний у калитці, насправді може походити зовсім з іншого місця. Це пояснюється внутрішньоутробним розвитком – яєчка спочатку формуються в черевній порожнині й лише потім опускаються в калитку, зберігаючи іннервацію з вищих рівнів.

1. Хвороби простати

До 50 % випадків запалення передміхурової залози може давати скарги, відчутні в ділянці яєчок у вигляді відбитого болю (іррадіації болю). Не пов’язано з перенесеною вазектомією.

Чому хвора простата болить у калитці? Це явище ґрунтується на трьох головних механізмах.

Іррадіація болю з простати. Це найважливіший механізм. Простата і яєчка мають спільну іннервацію з тих самих рівнів спинного мозку (переважно сегменти T10-L1 і S2-S4). Коли простата запалена, больові сигнали йдуть до спинного мозку. Мозок отримує інформацію з того самого нервового “вузла”, до якого доходять нерви з калитки. Виникає помилка інтерпретації – мозок “проєктує” біль на яєчко, хоча саме яєчко здорове.

Центральна сенситизація. При хронічному запаленні простати нейрони в спинному мозку стають гіперреактивними. Через це навіть нормальні подразники з ділянки промежини (напр., дотик, рух яєчка під час ходьби) інтерпретуються як сильний біль. Це механізм, характерний для синдрому CPPS (Chronic Pelvic Pain Syndrome).

Напруження м’язів тазового дна. Запалення простати часто призводить до рефлекторного, захисного спазму м’язів тазового дна (зокрема м’яза-підіймача відхідника). Хронічний спазм цих м’язів може стискати соромітний нерв і статево-стегновий нерв. Подразнення цих нервів викликає пронизливий біль, що іррадіює безпосередньо в калитку. Більше про цей механізм у пункті 9.

Ознака	Біль яєчкового походження	Біль, відбитий від простати
Дотик до яєчка	Виразно посилює біль	Яєчко часто неболюче при обстеженні
Супутні симптоми	Набряк, почервоніння калитки	Проблеми з сечовипусканням, біль після еякуляції
Характер болю	Гострий, локальний	Тупий, розлитий, іррадіює в пах

Порівняльна таблиця: біль яєчка і біль, відбитий від простати

2. Їзда на велосипеді (дуже інтенсивна)

Багаторічні, багатогодинні велотренування з неправильно підібраним сідлом іноді призводять до змін у яєчку, пов’язаних з ішемією. Такі зміни найчастіше стійкі й незворотні. Не пов’язано з перенесеною вазектомією.

Одна з публікацій, “Зміни в яєчках при УЗД у велосипедистів”, описує патомеханізм і структурні зміни. Ця публікація ключова, бо як одна з небагатьох так детально аналізує зміни всередині калитки у велосипедистів. У дослідженні взяли участь 85 маунтінбайкерів і 31 особа контрольної групи (чоловіки, які не їздять на велосипеді).

Патомеханізм: хронічні мікротравми. Автори пояснюють, що біль і зміни виникають не від одного удару, а від так званої субклінічної мікротравматизації. Цей механізм складається з:

• компресії (тиску) – постійний тиск сідла на промежину і кровоносні судини, що постачають кров до яєчок
• вібрацій і струсів – їзда по бездоріжжю генерує повторювані удари, що передаються на м’які тканини калитки
• тертя – спричиняє мікроскопічні ушкодження оболонок яєчка і над’яєчка

Візуалізаційні зміни в інтенсивних велосипедистів:

Зміна	Частота у велосипедистів	Опис і підґрунтя
Кальцифікати над’яєчок	40%	Наслідок хронічного запалення. Волокниста тканина заміщує ушкоджені клітини, а потім мінералізується.
Калькульоз калитки	81%	Так звані “калиткові перлини” (scrotoliths). Вільні тіла в порожнині піхвової оболонки, утворені відкладенням солей кальцію на злущених клітинах або мікрокрововиливах.
Гідроцеле яєчок	28%	Накопичення серозної рідини внаслідок реактивного запалення оболонок, викликаного тертям і тиском.
Кісти над’яєчок	46%	Розширення виносних канальців, часто пов’язане з механічною непрохідністю через мікротравми і рубцювання.

3. Сечокам’яна хвороба сечовода

Камінь у сечоводі може викликати сильний біль, що іррадіює в калитку, який супроводжують симптоми з боку сечової системи (часте сечовипускання, позиви, кров у сечі). Не пов’язано з перенесеною вазектомією.

4. Пахвинна грижа

Випинання тканин через пахвинний канал може викликати біль у паху і калитці, особливо при навантаженні. Не пов’язано з перенесеною вазектомією.

5. Хвороби хребта і стискання спинномозкових нервів

Це статистично найчастіша причина болю, відбитого в калитку. Дископатія, ішіас, звуження хребтового каналу – біль може відчуватися переважно або виключно в калитці, без болю в спині. Механізм і лікування детально описані вище, у частині про нерви. Не пов’язано з перенесеною вазектомією.

6. Хвороби кульшового суглоба

Дегенеративні зміни або травми кульшового суглоба також можуть проявлятися болем у паху і калитці. Не пов’язано з перенесеною вазектомією.

7. Аневризми черевних судин

У рідкісних випадках аневризма черевної аорти або клубових артерій може викликати біль, відбитий у калитку. Не пов’язано з перенесеною вазектомією.

8. Пухлини заочеревинного простору

Пухлини, розташовані в задній частині черевної порожнини, можуть стискати нерви і викликати біль, відчутний у калитці. Не пов’язано з перенесеною вазектомією.

9. Напруження м’язів тазового дна і стискання соромітного нерва

Це часта, але недооцінена причина болю калитки. М’язи тазового дна (підіймач відхідника, внутрішній затульний м’яз, цибулинно-губчастий м’яз) можуть бути хронічно напруженими або містити болючі тригерні точки. Біль яєчка відзначає майже 50 % пацієнтів з хронічним тазовим болем, пов’язаним з напруженням м’язів. Не пов’язано з перенесеною вазектомією.

Як напружений м’яз стискає нерв? Соромітний нерв проходить через вузькі простори: між крижово-остьовою і крижово-горбовою зв’язками та через канал Алькока у фасції внутрішнього затульного м’яза. Коли м’язи тазового дна перебувають у хронічному спазмі, нерв стискається. Утворюється хибне коло: біль викликає спазм м’язів, спазм посилює тиск на нерв, тиск посилює біль.

Не лише жінки. Соромітну невралгію частіше діагностують у жінок (після пологів і гінекологічних операцій), але вона стосується і чоловіків. Проф. Майкл Гібнер з Arizona Center for Chronic Pelvic Pain, один з найдосвідченіших хірургів, що оперують соромітний нерв, у своєму розділі про соромітну невралгію (відкритий доступ) серед причин називає: їзду на велосипеді, тривале сидіння, закрепи, анальні контакти і надмірну мастурбацію. Механізм в останньому випадку – це хронічне, повторюване напруження м’язів тазового дна (особливо цибулинно-губчастого) і подразнення дорсального нерва статевого члена. У розмові зі мною проф. Гібнер підтвердив, що бачить таких пацієнтів у своїй практиці (особиста комунікація, 2026).

Як відрізнити біль соромітного нерва від болю яєчка?

• біль стосується шкіри калитки, промежини, статевого члена, ділянки відхідника – саме яєчко неболюче при обстеженні
• характер: печіння, поколювання, оніміння, іноді відчуття “стороннього тіла” в промежині
• посилюється при сидінні, минає стоячи або лежачи
• полегшення при сидінні на унітазі (вага спирається на сідничні горби, а не на промежину)
• часто біль при еякуляції або після неї, іноді оніміння статевого члена
• біль зазвичай не будить зі сну
• болючість м’язів при обстеженні через пряму кишку

Лікування. Перший крок – усунення причини: обмеження сидіння, зміна сідла або відмова від велосипеда, перерва в активності, що викликає біль. Другий крок – фізіотерапія тазового дна: Гібнер називає її золотим стандартом і в інтерв’ю каже, що сам обрав би її перед уколами, ліками й операцією. Далі: міорелаксанти, ліки від нейропатичного болю (габапентин, прегабалін), блокади соромітного нерва під контролем візуалізації, ботулотоксин у м’язи тазового дна. Хірургічна декомпресія нерва – крайній засіб, для небагатьох пацієнтів з підтвердженим стійким стисканням (рубець, сітка).

10. Аміодарон – препарат, що застосовується при порушеннях серцевого ритму

Аміодарон може викликати асептичне запалення над’яєчка навіть в 11 % дорослих пацієнтів, які приймають цей препарат. Це наслідок дуже високої концентрації препарату, що може накопичуватися в тканинах яєчка і над’яєчка. Що важливо, скарги не минають самостійно – може знадобитися відміна препарату. Тому при хронічному болю калитки лікар повинен запитати про вживані ліки. Не пов’язано з перенесеною вазектомією.

11. Інтерстиційний цистит (відбитий біль)

Хронічний больовий синдром сечового міхура може проявлятися болем, що іррадіює в калитку. Характерне співіснування надлобкового болю, пов’язаного з наповненням міхура, та симптомів з боку сечової системи (часте сечовипускання, імперативні позиви). Не пов’язано з перенесеною вазектомією.

12. Психологічні чинники

Психологічні чинники можуть відігравати суттєву роль у хронічному болю калитки, особливо коли не вдається виявити органічну причину. До чинників, що можуть впливати на відчуття хронічного болю в ділянці статевих органів, належать: тривожні розлади, депресія, соматизаційний розлад (схильність відчувати психічний стрес як тілесні симптоми), сексуальні дисфункції та хронічний стрес. Це не означає, що біль “вигаданий” – навпаки, психологічні механізми можуть реально впливати на сприйняття болю і поріг його відчуття. Тому у складних випадках варто розглянути психологічну консультацію як елемент комплексного лікування.

Як відбувається діагностика?

Правильна діагностика – ключ до ефективного лікування. Лікар-уролог збере детальний анамнез і проведе фізикальне обстеження, а за потреби призначить додаткові дослідження.

Детальний лікарський анамнез

Лікар запитає Вас про:

• локалізацію болю – де саме болить? Біль однобічний чи двобічний?
• характер болю – гострий, тупий, пекучий, колючий?
• тривалість – коли почався біль? Постійний чи нападоподібний?
• іррадіацію – чи біль віддає в інші ділянки тіла?
• інтенсивність – наскільки сильний біль за шкалою від 0 до 10?
• чинники, що посилюють і полегшують – що погіршує біль (навантаження, сидіння, ходьба)? Що приносить полегшення?
• зв’язок із сечовипусканням, дефекацією та еякуляцією
• наявність набряку чи вузлика в калитці

Важлива також інформація про:

• перенесені хвороби (зокрема хвороби, що передаються статевим шляхом)
• перенесені процедури та операції (вазектомія, операція грижі, ортопедичні операції)
• проблеми з хребтом – це ключова інформація, оскільки стискання спинномозкових нервів у нижньому відділі хребта є найчастішою причиною болю, відбитого в калитку
• психічні стани (депресія, тривога)

Запитання про хребет, які може поставити лікар:

• Чи маєте або мали Ви болі в нижньому відділі хребта?
• Чи працюєте Ви в сидячому положенні багато годин (напр., водій)?
• Чи піднімаєте важкі предмети?
• Чи посилюється біль у певних положеннях тіла або при рухах?
• Чи відчуваєте оніміння або поколювання в ногах, паху чи калитці?
• Чи діагностували у Вас колись дископатію або ішіас?

Відповіді на ці запитання допомагають оцінити, чи причиною болю калитки може бути стискання спинномозкових нервів – найчастіша і часто найлегша для лікування причина відбитого болю.

Види болю – ноцицептивний і нейропатичний

Розрізнення виду болю допомагає підібрати правильне лікування:

Ноцицептивний біль (тканинний) – описується як тупий, глибокий, “розлитий”. Посилюється при натисканні на яєчко. Може супроводжуватися збільшенням або атрофією яєчка. Це типовий біль унаслідок ушкодження або подразнення тканин.

Нейропатичний біль (нервовий) – характеризується відчуттям печіння, гіперестезією (підвищеною чутливістю) або гіпоестезією, іррадіацією в шкіру калитки. Може провокуватися ходьбою, нахилами або перерозгинанням у кульшовому суглобі. Полегшення часто настає в лежачому положенні і при зігнутому стегні. Цей вид болю вказує на ушкодження або дисфункцію нервів.

Алодинія – особливе явище, коли навіть делікатний дотик, який зазвичай не повинен боліти, викликає біль. Свідчить про надчутливість нервової системи.

Фізикальне обстеження

• Огляд калитки і пахвинної ділянки – лікар шукає рубці після попередніх процедур, набряки, асиметрію.
• Пальпаторне обстеження – по черзі обстежуються яєчко, над’яєчко, сім’явиносна протока і сім’яний канатик. Лікар оцінює, які структури болючі.
• Обстеження пахвин – у пошуках грижі.
• Обстеження через пряму кишку – дозволяє оцінити простату та напруження і болючість м’язів тазового дна. Це дуже важливий елемент обстеження, бо може виявити напруження м’язів як причину болю.

Додаткові дослідження

Гормональні та вітамінні дослідження. Дослідження показали, що у значної частки (до 76 %) пацієнтів з хронічним болем калитки виявляють дефіцит тестостерону або вітаміну B12. У деяких пацієнтів поповнення цих дефіцитів принесло полегшення болю. Тому лікар може призначити визначення рівня тестостерону і вітаміну B12 у крові.

Аналіз сечі. Дозволяє виключити інфекцію сечової системи та виявити кров у сечі, що може вказувати на камені чи інші захворювання.

УЗД калитки (ультрасонографія). Це базове візуалізаційне дослідження при болю калитки. Дозволяє побачити структури всередині калитки і виявити відхилення, такі як:

• пухлини яєчка
• кісти над’яєчка
• варикоцеле
• гідроцеле (накопичення рідини навколо яєчка)
• запальні зміни
• ознаки застою (обструкції)

Комп’ютерна томографія (КТ) живота і таза. Може знадобитися при підозрі на сечокам’яну хворобу, пухлину черевної порожнини чи інші причини відбитого болю.

Візуалізаційні дослідження хребта. Оскільки стискання спинномозкових нервів у нижньому відділі хребта – найчастіша причина болю, відбитого в калитку, візуалізація хребта може бути дуже суттєвим елементом діагностики. Рентген або магнітно-резонансна томографія (МРТ) попереково-крижового відділу можуть бути показані, якщо:

• біль вказує на походження з хребта (напр., посилюється в певних положеннях)
• є супутні болі спини або оніміння кінцівок
• виключено інші причини болю калитки
• пацієнт має в анамнезі проблеми з хребтом

Варто пам’ятати, що навіть за відсутності виразних болів спини хребет може бути джерелом проблеми.

Блокада сім’яного канатика – важливий діагностичний інструмент

Один з найважливіших інструментів у діагностиці хронічного болю калитки – блокада сім’яного канатика. Вона полягає у введенні місцевого анестетика (подібного до того, що застосовує стоматолог) у ділянку сім’яного канатика.

Як відбувається діагностична блокада? Лікар ізолює сім’яний канатик у ділянці лобкового горбка і тонкою голкою вводить близько 20 мл розчину анестетика (напр., бупівакаїну). Процедура виконується амбулаторно і триває кілька хвилин. Мета – перевірити, чи джерело болю знаходиться в яєчку і канатику.

Що означає результат?

• Позитивна відповідь (зменшення болю понад 50 %, що триває більше 4 годин) – вказує, що біль походить з нервів сім’яного канатика і пацієнт може отримати користь від хірургічного лікування.
• Негативна відповідь (відсутність покращення або дуже коротке полегшення) – вказує, що джерело болю знаходиться деінде або сталася центральна сенситизація. У такому разі хірургічне лікування, ймовірно, не дасть очікуваних результатів.

Добра новина: блокада сім’яного канатика – не лише діагностичний тест, вона може мати й лікувальний ефект. Серія кількох блокад може “перервати больовий цикл” і принести тривале полегшення в деяких пацієнтів.

Як лікують хронічний біль калитки?

Лікування хронічного болю калитки має бути підібране індивідуально для кожного пацієнта, залежно від виявленої причини та відповіді на попередні терапії. Часто необхідна співпраця спеціалістів різних галузей: уролога, спеціаліста з лікування болю, фізіотерапевта, а іноді психолога.

Консервативне (неопераційне) лікування

Базове лікування. Після виключення серйозних причин (пухлини, грижі, каменів) можна почати з простих методів:

• теплі ванни (сидячі)
• носіння облягаючої білизни, що підтримує калитку
• уникання дій, що посилюють біль
• зміни в дієті та способі життя:
  • виключення кофеїну, цитрусових, гострих спецій і шоколаду
  • уникання закрепів (можуть посилювати біль)
  • уникання тривалого сидіння
  • регулярна, помірна фізична активність

Лікування інфекцій. Якщо причиною є інфекція, лікар призначить антибіотик. Важливо, однак, що повторні курси антибіотиків без підтвердженої інфекції необґрунтовані й можуть затримувати правильне лікування.

Фізіотерапія тазового дна. Якщо біль пов’язаний з напруженням м’язів тазового дна (двобічні симптоми, біль при еякуляції, болючість м’язів при обстеженні через пряму кишку), скерування до фізіотерапевта, що спеціалізується на тазовому дні, може бути дуже ефективним. Фізіотерапевт застосовує такі техніки, як розслаблення м’язів, біофідбек і вправи.

Протизапальні препарати. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), такі як ібупрофен чи напроксен, можуть зменшувати біль і запалення. У деяких пацієнтів їх може бути достатньо як єдиної форми лікування.

Препарати при нейропатичному болю. Щонайменше у 30 % пацієнтів з хронічним болем калитки суттєву роль відіграє нейропатичний компонент (пов’язаний з неправильною роботою нервів). У таких випадках ефективними можуть бути такі препарати – усі доступні виключно за рецептом, під контролем лікаря:

• Габапентин – протиепілептичний препарат, що модулює нервову провідність. У дослідженнях понад 60 % пацієнтів, які приймали габапентин, повідомляли про зменшення болю щонайменше на 50 %.
• Амітриптилін – препарат з групи трициклічних антидепресантів, застосовується в низьких знеболювальних дозах (10-20 мг на ніч). Діє через вплив на нейромедіатори, залучені в проведення болю. Можливі побічні ефекти – запаморочення, сухість у роті й сонливість.
• Нортриптилін – подібний до амітриптиліну, також показує ефективність у частини пацієнтів.
• Тестостерон – при підтвердженому зниженому рівні.
• Тамсулозин – препарат, що застосовується переважно при доброякісній гіперплазії простати; є певні докази, що він може допомагати окремим пацієнтам з хронічним болем калитки.

Додаткові методи неопераційного лікування

Сухе голкування тригерних точок. Відносно новий метод, що полягає в проколюванні тонкою голкою болючих тригерних точок у м’язах. В одному з досліджень аж 85 % пацієнтів з хронічним болем калитки відчули покращення в середньому після 4-5 сеансів.

Стимуляція крижових нервів. У резистентних випадках нейропатичного болю розглядають імплантацію стимулятора крижових нервів. Метод зарезервований для пацієнтів, у яких інші способи лікування не дали результату.

Кріоабляція (заморожування) нервів канатика. Новіший альтернативний метод для пацієнтів, у яких мікрохірургічна денервація не дала ефекту. Нерви чутливі до низьких температур – при температурі від -15 до -20°C вони зазнають повної денервації. Ранні результати вказують на ефективність у близько 74 % пацієнтів.

Ін’єкції ботулотоксину. Ботулотоксин може гальмувати нейрогенне запалення і зменшувати хронічний біль, блокуючи вивільнення нейропептидів. Ранні дослідження вказують на значне полегшення у близько 70 % пацієнтів.

Серія блокад сім’яного канатика. Якщо одинична діагностична блокада принесла полегшення, лікар може запропонувати серію блокад (4-5 ін’єкцій з інтервалом 2 тижні) із застосуванням анестетика і стероїду. Це може “перервати больовий цикл” і принести тривале покращення, особливо в пацієнтів з болем, що триває менше 6 місяців.

Хірургічне лікування

Хірургічне лікування може принести значне і тривале покращення, але ключ до успіху – правильний відбір пацієнтів. Операція підходить не всім.

Лікування конкретних структурних відхилень. Якщо виявлено конкретну анатомічну причину, її усунення може розв’язати проблему:

• видалення гідроцеле (гідроцелектомія) – при болю, пов’язаному з гідроцеле
• видалення кісти над’яєчка (сперматоцелектомія)
• операція варикоцеле (варикоцелектомія)
• операція грижі

У випадку цих конкретних станів ефективність операції щодо зникнення болю становить 75-100 %.

Видалення над’яєчка (епідидимектомія). Якщо біль виразно локалізований у над’яєчку, можна розглянути його хірургічне видалення. Ефективність цього методу становить 75-90 % у правильно відібраних випадках.

Мікрохірургічна денервація сім’яного канатика (MDSC). Це нині переважний хірургічний метод для пацієнтів з хронічним болем калитки, у яких:

• біль розлитий (не обмежений над’яєчком)
• не виявлено конкретної анатомічної причини
• блокада сім’яного канатика принесла полегшення, що тривало понад 4 години

У чому полягає операція? Операція виконується під загальним наркозом, амбулаторно (пацієнт того самого дня повертається додому). Хірург робить невеликий (3-5 см) розріз у паху, ізолює сім’яний канатик і під операційним мікроскопом перетинає всі нерви в канатику, зберігаючи водночас:

• артерії (що постачають яєчко кров’ю)
• лімфатичні судини (запобігаючи утворенню гідроцеле)
• сім’явиносну протоку (якщо пацієнт дбає про фертильність і не мав вазектомії)

Які результати? Повне зникнення болю після MDSC настає у 50-100 % пацієнтів, а часткове покращення – у додаткових 3-24 %. Ризик ускладнень низький: гідроцеле – менше 1 %, атрофія яєчка – близько 1 %.

Відновлення прохідності сім’явиносних проток (вазовазостомія) – скасування вазектомії. У пацієнтів з больовим синдромом після вазектомії, якщо причиною є обструкція (блокада виходу сперматозоїдів), одним з варіантів є хірургічне скасування операції. Ефективність щодо зменшення болю становить 50-69 %. Недоліком цього методу є відновлення фертильності (що не завжди бажано) та факт, що процедура дорога і зазвичай не відшкодовується.

Видалення яєчка (орхіектомія). Це крайній метод, що застосовується лише тоді, коли всі інші варіанти не дали результату. Орхіектомія ефективна не в усіх пацієнтів – частка невдач становить 30-80 %! Видалення яєчка означає також зменшення продукції тестостерону і втрату потенціалу фертильності з цього боку. З цих причин орхіектомію слід розглядати як крайній засіб.

Підсумок – найважливіша інформація

• Хронічний біль калитки – це біль або дискомфорт у ділянці калитки (яєчка, над’яєчка, сім’яного канатика), що триває щонайменше 3 місяці і впливає на повсякденне функціонування.
• Причини різноманітні – від запалень, через варикоцеле і кісти, до болю, відбитого з хребта, простати, м’язів тазового дна чи черевної порожнини. У 35-45 % пацієнтів не вдається встановити однозначну причину.
• Діагностика охоплює детальний анамнез, фізикальне обстеження (зокрема обстеження через пряму кишку для оцінки м’язів тазового дна), УЗД калитки і за потреби інші візуалізаційні дослідження.
• Блокада сім’яного канатика – важливий діагностичний інструмент, що допомагає передбачити, які пацієнти отримають користь від хірургічного лікування.
• Консервативне лікування охоплює протизапальні препарати, ліки від нейропатичного болю, фізіотерапію тазового дна і серії блокад.
• Хірургічне лікування (особливо мікрохірургічна денервація сім’яного канатика) може принести значне покращення в правильно відібраних пацієнтів.
• Мультидисциплінарний підхід за участю уролога, спеціаліста з болю, фізіотерапевта і психолога часто дає найкращі результати.

Якщо Ви страждаєте від хронічного болю калитки, не вагайтеся шукати допомоги. Хоча може засмучувати, що діагностика і лікування потребують часу, існує багато ефективних методів, які можуть принести полегшення і суттєво покращити якість Вашого життя.

Найчастіші запитання про біль яєчок (FAQ)

Як довго має тривати біль калитки, щоб вважати його хронічним?

Біль калитки вважається хронічним, коли він триває щонайменше 3 місяці й порушує повсякденне функціонування пацієнта – тобто неможливо зосередитися на щоденних справах, бо постійно болить. Коротший біль, що минає самостійно або після лікування, класифікується як гострий.

Чи може хронічний біль калитки бути симптомом раку яєчка?

Рак яєчка частіше проявляється безболісним вузликом, ніж болем. Однак кожен хронічний біль калитки потребує діагностики, яка охоплює ультразвукове дослідження для виключення новоутворення. Біль як єдиний симптом пухлини яєчка трапляється рідко, але його завжди треба виключити.

Чи може біль яєчка походити з хребта?

Так, це статистично найчастіша причина болю, відбитого в калитку. Стискання спинномозкових нервів у поперековому відділі (напр., при дископатії чи ішіасі) може викликати біль, відчутний у калитці, паху і яєчках – навіть без супутнього болю спини. Нерви, що іннервують калитку, походять з рівнів L1-L2 і S2-S4 хребта, тому будь-яка проблема в попереково-крижовому відділі може давати біль, відчутний у яєчках.

Чи може хвора простата давати біль, відчутний у яєчках?

Так, до 50 % випадків запалення передміхурової залози може давати скарги, відчутні в ділянці яєчок. Так стається, бо простата і яєчка мають спільну іннервацію з тих самих рівнів спинного мозку. Мозок отримує больові сигнали з того самого нервового “вузла” і помилково “проєктує” біль на яєчко, хоча саме яєчко здорове.

Чи може біль калитки бути спричинений стисканням соромітного нерва?

Так. Хронічно напружені м’язи тазового дна можуть стискати соромітний нерв, що іннервує шкіру калитки, промежину і статевий член. Біль має характер печіння або поколювання, посилюється при сидінні, а саме яєчко неболюче. Це стосується і чоловіків – серед причин називають їзду на велосипеді, тривале сидіння, закрепи і надмірну мастурбацію. Основа лікування – фізіотерапія тазового дна.

Чи може їзда на велосипеді викликати біль яєчок?

Так, багаторічні, багатогодинні велотренування з неправильно підібраним сідлом можуть призводити до змін у яєчку, пов’язаних з ішемією. Механізм полягає в хронічній мікротравматизації – постійному тиску сідла на промежину і кровоносні судини, вібраціях і терті. У велосипедистів виявляли кальцифікати над’яєчок, калькульоз калитки (“калиткові перлини”), гідроцеле і кісти над’яєчок. Такі зміни часто стійкі й незворотні.

Чим відрізняється ноцицептивний біль від нейропатичного?

Ноцицептивний (тканинний) біль – тупий, глибокий, “розлитий” і посилюється при натисканні на яєчко; це типовий біль унаслідок ушкодження тканин. Нейропатичний (нервовий) біль характеризується печінням, гіпер- або гіпочутливістю, іррадіацією в шкіру калитки і може провокуватися ходьбою або нахилами. Розрізнення важливе, бо кожен тип потребує іншого лікування.

Які дослідження виконують при хронічному болю калитки?

Базове дослідження – УЗД калитки. Додатково лікар може призначити аналіз сечі, посів сперми, визначення рівня тестостерону і вітаміну B12 (їх дефіцит виявлено у до 76 % пацієнтів з хронічним болем калитки), а при підозрі на відбитий біль – візуалізаційні дослідження хребта (рентген, МРТ) або черевної порожнини.

Чи можуть стрес і психіка впливати на біль калитки?

Так, психологічні чинники можуть відігравати суттєву роль у хронічному болю калитки, особливо коли не вдається виявити органічну причину. Тривожні розлади, депресія, хронічний стрес і соматизаційний розлад можуть впливати на сприйняття болю і знижувати поріг його відчуття. Це не означає, що біль “вигаданий” – у складних випадках психологічна консультація може бути цінним елементом комплексного лікування.

Чи може серцевий препарат (аміодарон) викликати біль яєчок?

Так, аміодарон (препарат, що застосовується при порушеннях серцевого ритму) може викликати асептичне запалення над’яєчка навіть в 11 % пацієнтів, які його приймають. Це наслідок дуже високої концентрації препарату, що накопичується в тканинах яєчка і над’яєчка. Що важливо, скарги не минають самостійно – може знадобитися відміна препарату.

Які ліки допомагають при хронічному болю калитки?

У лікуванні застосовують нестероїдні протизапальні препарати (ібупрофен, напроксен), а при нейропатичному компоненті – габапентин або трициклічні антидепресанти (амітриптилін) у низьких знеболювальних дозах. Окремим пацієнтам може допомогти тамсулозин, а при дефіцитах – поповнення тестостерону або вітаміну B12. Усі ці ліки рецептурні й повинні застосовуватися під контролем лікаря.

Що таке блокада сім’яного канатика?

Блокада сім’яного канатика – це введення анестетика (близько 20 мл бупівакаїну) в ділянку сім’яного канатика біля лобкового горбка. Служить і як діагностичний тест (позитивна відповідь – зменшення болю понад 50 % на більш ніж 4 години), і як лікувальний метод. Серія 4-5 блокад з інтервалом 2 тижні може “перервати больовий цикл” і принести тривале полегшення.

Які нові методи лікування болю калитки доступні?

До новіших методів належать: сухе голкування тригерних точок (ефективність у 85 % пацієнтів після 4-5 сеансів), ін’єкції ботулотоксину (полегшення у близько 70 % пацієнтів), кріоабляція нервів канатика (заморожування при -15…-20°C, ефективність у 74 % пацієнтів) та стимуляція крижових нервів у резистентних випадках.

Коли при болю калитки необхідна операція?

Операцію розглядають, коли консервативне лікування не дає ефекту, а блокада сім’яного канатика дає полегшення понад 4 години. При конкретних анатомічних змінах (варикоцеле, кісти, гідроцеле, грижі) ефективність операції сягає 75-100 %. При розлитому болю найефективніший метод – мікрохірургічна денервація сім’яного канатика (MDSC) з повним зникненням болю у 50-100 % правильно відібраних пацієнтів.

Чи лікує видалення яєчка хронічний біль?

Видалення яєчка (орхіектомія) – крайній метод і не завжди ефективний: частка невдач становить 30-80 %. Це означає, що навіть після видалення яєчка біль може зберігатися через центральну сенситизацію нервової системи. Тому орхіектомію слід розглядати лише тоді, коли всі інші методи не дали результату.

До якого лікаря йти з болем яєчка?

Першим кроком має бути візит до уролога, який проведе фізикальне обстеження (зокрема обстеження через пряму кишку для оцінки простати і м’язів тазового дна) і призначить УЗД калитки. Залежно від підозрюваної причини може знадобитися консультація фізіотерапевта тазового дна, невролога або ортопеда (при підозрі на біль з хребта), а в складних випадках – спеціаліста з лікування болю або психолога.

Увага: цей матеріал має інформаційний та освітній характер. Він не замінює лікарської консультації. У разі скарг після вазектомії зверніться до лікаря, що виконував операцію, або до уролога.

Підготував: Роберт Кулік, лікар-андролог, що виконує вазектомії з 2013 року.

Література

1. Frauscher F, Klauser A, Stenzl A, Helweg G, Amort B, zur Nedden D. US findings in the scrotum of extreme mountain bikers. Radiology. 2001;219(2):427-31. PMID: 11323467.
2. Ziegelmann MJ, Farrell MR, Levine LA. Evaluation and Management of Chronic Scrotal Content Pain – A Common Yet Poorly Understood Condition. Rev Urol. 2019;21(2-3):74-84. PMID: 31768134; PMCID: PMC6864917.
3. Leslie SW, Sajjad H, Siref LE. Chronic Testicular Pain and Orchalgia. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025.
4. Hibner M, Castellanos M, Desai N, Balducci J. Pudendal Neuralgia. The Global Library of Women’s Medicine. 2011. DOI: 10.3843/GLOWM.10468 (відкритий доступ).
5. Hibner M, Desai N, Robertson LJ, Nour M. Pudendal neuralgia. J Minim Invasive Gynecol. 2010;17(2):148-53.
6. Hibner M, Castellanos ME, Drachman D, Balducci J. Repeat operation for treatment of persistent pudendal nerve entrapment after pudendal neurolysis. J Minim Invasive Gynecol. 2012;19(3):325-30. PMID: 22305742.
7. Herman & Wallace Pelvic Rehabilitation Institute. A Physician’s Perspective on Pudendal Neuralgia: An Interview with Michael Hibner. 2021.