Хронічний біль калитки – не пов’язаний з вазектомією

Вступ

Трапляється, щоправда дуже рідко, що через певний час після операції (іноді навіть через кілька років) до мене телефонують пацієнти після вазектомії, повідомляючи про появу болю.

Таких пацієнтів я завжди запрошую до кабінету на консультацію та обстеження, але спочатку телефоном збираю анамнез і, за потреби, призначаю попередньо кілька досліджень чи консультацій – урологічних або ортопедичних.

Дотепер завжди виявлялося, що причина цього болю була інша, ніж вазектомія.

Від 2013 року я не зафіксував жодного випадку хронічного болю після вазектомії.

Наведена нижче стаття доступно пояснює, чим є хронічний біль калитки (найчастіше не пов’язаний з жодною операцією), які можуть бути його причини (інші, ніж вазектомія), як відбувається діагностика та які методи лікування доступні. Ця інформація допоможе краще зрозуміти скарги і підготуватися до розмови з лікарем.

Роберт Кулік, січень 2026

Що таке хронічний біль калитки?

Хронічний біль калитки (у медичній термінології званий також хронічним болем яєчка, орхалгією або больовим синдромом яєчка) – це біль або дискомфорт у ділянці калитки, що зберігається протягом щонайменше 3 місяців і порушує щоденне функціонування пацієнта (неможливо зосередитися на щоденних справах, бо постійно болить).

Біль може локалізуватися в різних структурах калитки:

• у яєчку
• у над’яєчку (структура, що прилягає до яєчка, відповідальна за дозрівання і зберігання сперматозоїдів)
• у сім’яному канатику (структурі, що з’єднує яєчко з черевною порожниною)

Цей вид болю може значно впливати на якість життя – як на фізичне і психічне самопочуття, так і на сексуальне життя. Пацієнти часто відчувають також тривогу, пов’язану з побоюванням серйозного захворювання.

Як працюють нерви в цій ділянці?

Розуміння анатомії нервів у ділянці калитки допомагає пояснити, чому біль може бути таким виснажливим і звідки він може походити.

Калитку та її вміст іннервують різні нерви, що походять з різних рівнів хребта:

• Статево-стегновий нерв – походить з поперекового відділу хребта (рівень L1-L2). Відповідає за чутливість у передній і бічній частині калитки та за кремастерний рефлекс (підняття яєчка).
• Клубово-паховий нерв – також з поперекового відділу (L1). Іннервує основу статевого члена, верхню частину калитки і внутрішню поверхню стегна.
• Соромітний нерв – походить з крижового відділу (S2-S4). Іннервує задню частину шкіри калитки.
• Нерви сім’явиносної протоки – розсіяні по всьому сім’яному канатику і відіграють головну роль у проведенні болю при хронічних скаргах.

Стиснення спинномозкових нервів – найчастіша причина відображеного болю (іррадіації болю)

Як видно з наведеного вище списку, всі головні нерви, що іннервують калитку та її вміст, походять з нижнього відділу хребта – з поперекового рівня (L1-L2) і крижового (S2-S4). Це означає, що будь-яка проблема в попереково-крижовому відділі хребта може давати біль, відчутний у калитці, пахвині чи яєчках – навіть якщо самі яєчка цілком здорові.

Ішіас (ischialgia) – класичний приклад такого відображеного болю. Виникає, коли нерви, що виходять з хребта, стискаються – найчастіше через:

• випалий або випнутий міжхребцевий диск (дископатія)
• звуження хребтового каналу
• дегенеративні зміни хребта
• напружені прихребтові м’язи

Стиснення спинномозкових нервів може спричиняти біль, що іррадіює до пахвини, калитки, яєчок, статевого члена, а також до сідниць і нижніх кінцівок. Що важливо – біль може відчуватися виключно в калитці, без супутніх болів спини, що часто вводить пацієнтів в оману.

Чому хронічний біль інший, ніж гострий?

Гострий біль (наприклад, після травми) – це простий механізм: больовий подразник активує рецептори, які надсилають сигнал до мозку, і ми відчуваємо біль. Хронічний біль значно складніший.

При тривалому подразненні може виникати явище, зване центральною сенситизацією. Це означає, що нервова система стає надмірно чутливою – починає реагувати болем на подразники, які в нормі не повинні бути болючими (алодинія), або реагує занадто сильним болем на звичайні подразники (гіпералгезія). Це трохи як автомобільна сигналізація, яка стала такою чутливою, що вмикається навіть від легкого подмуху вітру.

Які можуть бути причини хронічного болю калитки?

Причини хронічного болю калитки дуже різноманітні. Що важливо – у близько 35-45% пацієнтів не вдається встановити однозначної причини. Це так званий ідіопатичний біль (невідомої причини). Однак це не означає, що біль несправжній або що його не можна вилікувати!

Причини, пов’язані безпосередньо з яєчком і над’яєчком

1.) Запалення над’яєчка і яєчка (epididymo-orchitis)

Причина, не пов’язана з вазектомією. Може бути спричинене бактеріями або вірусами. При гострому запаленні виникає раптовий біль, набряк, почервоніння і підвищена температура калитки. Підняття яєчка часто приносить полегшення (так званий позитивний симптом Прена). Більшість випадків минає після протизапального лікування і, за потреби, антибіотиків протягом кількох тижнів. Однак у деяких пацієнтів після перенесеного запалення дискомфорт може зберігатися навіть 6 тижнів або довше. Ця причина болю не має зв’язку з перенесеною вазектомією.

2.) Неінфекційне запалення над’яєчка

Причина, не пов’язана з вазектомією. Може бути спричинене закиданням сечі через сім’явипорскувальні протоки. У таких випадках лікар може призначити додаткові дослідження щодо звуження сечівника чи інших відхилень. Ця причина болю не має зв’язку з перенесеною вазектомією.

3.) Кісти над’яєчка (сперматоцеле)

Причина, не пов’язана з вазектомією. Це доброякісні, заповнені рідиною утворення, які можуть спричиняти відчуття дискомфорту або важкості. Вони добре видимі при ультразвуковому дослідженні. Ця причина болю не має зв’язку з перенесеною вазектомією.

4.) Пухлини яєчка

Причина, не пов’язана з вазектомією. Хоча пухлини яєчка частіше проявляються безболісним вузликом, ніж болем, їх завжди слід виключити в діагностичному процесі. При підозрі на пухлину виконують ультразвукове дослідження, визначення онкомаркерів у крові та візуалізаційні дослідження живота і грудної клітки. Ця причина болю не має зв’язку з перенесеною вазектомією.

5. Пурпура Шенляйна-Геноха (HSP)

Причина, не пов’язана з вазектомією. Рідкісна, але важлива причина болю калитки, особливо в молодших пацієнтів (до 20 років). Це системне запалення судин з найвищою частотою виникнення у віці 4-5 років. Ураження калитки трапляється у 2-38% випадків і може бути помилково розпізнане як гостра проблема, що потребує термінової операції. Характерні симптоми: значний набряк калитки при збереженому нормальному кровотоку в яєчках, збільшене над’яєчко і гідроцеле. Ця причина болю не має зв’язку з перенесеною вазектомією.

Причини, пов’язані з сім’яним канатиком (вище в калитці, але поза яєчком)

1.) Варикоцеле (варикозне розширення вен сім’яного канатика)

Причина, не пов’язана з вазектомією. Це розширення вен, що відводять кров з яєчка – його можна порівняти з варикозом нижніх кінцівок, тільки в калитці. Варикоцеле може спричиняти тупий біль, що посилюється при навантаженні і минає в лежачому положенні. Воно частіше з лівого боку через анатомічні особливості венозного відтоку (так у кожного чоловіка). Ця причина болю не має зв’язку з перенесеною вазектомією.

1. Болі, пов’язані з перенесеними операціями
   1. після операції пахової грижі
   2. після операції гідроцеле яєчка
   3. після операції варикоцеле.
   4. Больовий синдром після вазектомії (PVPS)
   5. після операції крипторхізму в дитинстві

Позакалиткові причини (відображений біль, іррадіація болю)

Цікаво, що біль, відчутний у калитці, насправді може походити з зовсім іншого місця. Це пов’язано з розвитком плода – яєчка первинно формуються в черевній порожнині і лише пізніше опускаються до калитки, зберігаючи іннервацію з вищих рівнів.

2. Хвороби простати

Причина, не пов’язана з вазектомією. До 50% випадків запалень передміхурової залози можуть давати скарги, відчутні в ділянці яєчок у вигляді відображеного болю (іррадіації болю).

Патомеханізм: чому хвора простата болить у калитці?

Це явище ґрунтується на трьох головних механізмах:

Іррадіація болю з простати

Це найважливіший механізм. Простата та яєчка мають спільну іннервацію з тих самих рівнів спинного мозку (переважно сегменти T10-L1 та S2-S4).

• Коли простата запалена, больові сигнали йдуть до спинного мозку.
• Мозок отримує інформацію з того самого нервового “вузла”, до якого доходять нерви з калитки.
• Виникає помилка інтерпретації – мозок “проєктує” біль на яєчко, хоча саме яєчко здорове.

Центральна сенситизація

У випадку хронічного запалення простати нейрони в спинному мозку стають надреактивними. Через це навіть нормальні подразники з ділянки промежини (наприклад, дотик, рух яєчка під час ходьби) інтерпретуються як сильний біль. Це механізм, характерний для синдрому CPPS (Chronic Pelvic Pain Syndrome).

Напруження м’язів тазового дна

Запалення простати часто призводить до рефлекторного, захисного скорочення м’язів тазового дна (зокрема м’яза-підіймача відхідника). Хронічне скорочення цих м’язів може стискати:

• Соромітний нерв (pudendal nerve).

• Статево-стегновий нерв (genitofemoral nerve). Подразнення цих нервів викликає пронизливий біль, що іррадіює безпосередньо до калитки.

Порівняльна таблиця: біль яєчка проти простатної причини (з простати)

3. Їзда на велосипеді (дуже інтенсивна)

Причина, не пов’язана з вазектомією. Багаторічні, багатогодинні велосипедні тренування при неправильно підібраному сідлі іноді призводять до змін у ділянці яєчка, пов’язаних з ішемією. Такі зміни найчастіше стійкі й незворотні.

Одна з публікацій, “Зміни в ділянці яєчок при УЗД у велосипедистів”, описує патомеханізм і структурні зміни

Ця публікація ключова, бо як одна з небагатьох так детально аналізує зміни всередині калитки у велосипедистів. У дослідженні взяли участь 85 гірських велосипедистів і 31 особа контрольної групи (чоловіки, що не їздять на велосипеді).

Патомеханізм: хронічні мікротравми

Автори пояснюють, що біль і зміни виникають не від одного удару, а від так званої субклінічної мікротравматизації. Цей механізм складається з:

• Компресії (стиснення): Постійний тиск сідла на промежину і кровоносні судини, що доводять кров до яєчок.

• Вібрацій і струсів: Їзда по бездоріжжю (mountain biking) генерує повторювані удари, що передаються на м’які тканини калитки.

• Тертя: Спричиняє мікроскопічні пошкодження оболонок яєчка і над’яєчка.

Гістопатологічні та візуалізаційні зміни в інтенсивних велосипедистів

Стаття описує низку змін, що є результатом хронічного подразнення тканин:

4. Сечокам’яна хвороба (камінь сечоводу)

Причина, не пов’язана з вазектомією. Камінь у сечоводі може спричиняти сильний біль, що іррадіює до калитки, з супутніми симптомами з боку сечової системи (часте сечовипускання, позиви, кров у сечі). Ця причина болю не має зв’язку з перенесеною вазектомією.

5. Пахова грижа

Причина, не пов’язана з вазектомією. Випинання тканин через паховий канал може спричиняти біль у пахвині та калитці, особливо при навантаженні. Ця причина болю не має зв’язку з перенесеною вазектомією.

6. Хвороби хребта і стиснення спинномозкових нервів

Причина, не пов’язана з вазектомією. Це статистично найчастіша причина болю, відображеного до калитки. Випалий або випнутий диск (дископатія) у поперековому відділі стискає спинномозкові нерви, які іннервують також ділянки калитки і пахвини. Класичним прикладом є ішіас (ischialgia), який може проявлятися болем, що іррадіює до пахвини, калитки і нижніх кінцівок. Що важливо – біль може відчуватися переважно або виключно в калитці, навіть без виразних болів спини! Тому при кожному хронічному болю калитки варто розглянути цю причину. Ця причина болю не має зв’язку з перенесеною вазектомією.

5. Хвороби кульшового суглоба

Причина, не пов’язана з вазектомією. Дегенеративні зміни або травми кульшового суглоба також можуть проявлятися болем у пахвині та калитці. Ця причина болю не має зв’язку з перенесеною вазектомією.

6. Аневризми черевних судин

Причина, не пов’язана з вазектомією. У рідкісних випадках аневризма черевної аорти чи клубових артерій може спричиняти біль, відображений до калитки. Ця причина болю не має зв’язку з перенесеною вазектомією.

7. Пухлини заочеревинного простору

Причина, не пов’язана з вазектомією. Пухлини, розташовані в задній частині черевної порожнини, можуть стискати нерви і спричиняти біль, відчутний у калитці. Ця причина болю не має зв’язку з перенесеною вазектомією.

8. Напруження м’язів тазового дна

Причина, не пов’язана з вазектомією. Це часта, але часто недооцінювана причина болю калитки. М’язи тазового дна можуть бути надмірно напруженими або містити болючі тригерні точки. Біль яєчка повідомляє майже 50% пацієнтів з хронічним тазовим болем, пов’язаним з напруженням м’язів. Ця причина болю не має зв’язку з перенесеною вазектомією.

На напруження м’язів тазового дна можуть вказувати:

• двобічний біль
• біль при еякуляції
• супутні симптоми з боку сечового міхура чи кишківника
• болючість м’язів при обстеженні через пряму кишку

9. Аміодарон – препарат, застосовуваний при порушеннях ритму серця

Запалення над’яєчка, спричинене аміодароном.
Причина, не пов’язана з вазектомією. Аміодарон (препарат, застосовуваний при порушеннях ритму серця) може спричиняти асептичне запалення над’яєчка у навіть 11% дорослих пацієнтів, що приймають цей препарат. Це пов’язано з дуже високою концентрацією препарату, яка може накопичуватися в тканинах яєчка і над’яєчка. Що важливо, скарги не минають самостійно – може бути необхідною відміна препарату. Тому при хронічному болю калитки лікар повинен запитати про вживані ліки. Ця причина болю не має зв’язку з перенесеною вазектомією.

10. Інтерстиціальний цистит (відображений біль)

Причина, не пов’язана з вазектомією. Хронічний больовий синдром сечового міхура може проявлятися болем, що іррадіює до калитки. Характерне співіснування надлобкового болю, пов’язаного з наповненням міхура, та симптомів з боку сечової системи (часте сечовипускання, нагальні позиви). Ця причина болю не має зв’язку з перенесеною вазектомією.

Психологічні чинники (важливий елемент!)

Де додати: як нова секція перед або після “Напруження м’язів тазового дна”

11. Психологічні чинники

Психологічні чинники можуть відігравати істотну роль у хронічному болю калитки, особливо коли не вдається ідентифікувати органічної причини. До чинників, що можуть впливати на відчуття хронічного болю в ділянці статевих органів, належать: тривожні розлади, депресія, соматизаційний розлад (схильність відчувати психічний стрес як тілесні симптоми), сексуальні дисфункції та хронічний стрес. Це не означає, що біль “вигаданий” – навпаки, психологічні механізми можуть реально впливати на сприйняття болю і поріг його відчуття. Тому у складних випадках варто розглянути психологічну консультацію як елемент комплексного лікування.

Як відбувається діагностика?

Правильна діагностика – ключ до ефективного лікування. Лікар-уролог проведе детальне опитування і фізикальне обстеження, а за потреби призначить додаткові дослідження.

Детальне лікарське опитування

Лікар запитає тебе про:

• Локалізацію болю – де саме болить? Біль однобічний чи двобічний?
• Характер болю – гострий, тупий, пекучий, колючий?
• Тривалість – коли почався біль? Постійний чи нападоподібний?
• Іррадіацію – чи біль віддає в інші ділянки тіла?
• Інтенсивність – наскільки сильний біль за шкалою від 0 до 10?
• Чинники, що посилюють і полегшують – що погіршує біль (навантаження, сидіння, ходьба)? Що приносить полегшення?
• Зв’язок із сечовипусканням, дефекацією та еякуляцією
• Наявність набряку чи вузлика в калитці

Які є види болю?
Ноцицептивний (пошкоджені тканини) чи нейропатичний (пошкоджені нерви). Це розрізнення важливе для діагностики!

Види болю – ноцицептивний і нейропатичний

Розрізнення виду болю допомагає в доборі правильного лікування:

Ноцицептивний біль (тканинний) – описується як тупий, глибокий, “розлитий”. Посилюється при стисненні яєчка. Може супроводжуватися збільшенням або атрофією яєчка. Це типовий біль, що виникає внаслідок пошкодження або подразнення тканин.

Нейропатичний біль (нервовий) – характеризується відчуттям печіння, гіперестезією (надчутливістю) або гіпестезією, іррадіацією до шкіри калитки. Може провокуватися ходьбою, нахилянням або перерозгинанням у кульшовому суглобі. Полегшення часто настає в лежачому положенні і при згинанні стегна. Цей вид болю вказує на пошкодження або дисфункцію нервів.

Алодинія – особливе явище, коли навіть делікатний дотик, який у нормі не повинен боліти, викликає біль. Свідчить про надчутливість нервової системи.

Важлива також інформація про:

• перенесені хвороби (зокрема хвороби, що передаються статевим шляхом)
• перенесені процедури й операції (вазектомія, операція грижі, ортопедичні операції)
• проблеми з хребтом – це ключова інформація, оскільки стиснення спинномозкових нервів у нижньому відділі хребта є найчастішою причиною болю, відображеного до калитки
• психічні стани (депресія, тривога)

Фізикальне обстеження

Фізикальне обстеження включає:

• Огляд калитки і пахової ділянки – лікар шукає рубці після попередніх операцій, набряки, асиметрію.
• Пальпаційне обстеження (дотикове) – по черзі обстежуються яєчко, над’яєчко, сім’явиносна протока і сім’яний канатик. Лікар оцінює, які структури болючі.
• Обстеження пахвин – у пошуку грижі.
• Обстеження через пряму кишку – дозволяє оцінити простату та напруження і болючість м’язів тазового дна. Це дуже важливий елемент обстеження, бо може виявити напруження м’язів як причину болю.

Додаткові дослідження

Дефіцит тестостерону і вітаміну B12 (у діагностиці)

Гормональні та вітамінні дослідження

Дослідження показали, що у значного відсотка (до 76%) пацієнтів з хронічним болем калитки виявляється дефіцит тестостерону або вітаміну B12. У деяких пацієнтів поповнення цих дефіцитів принесло полегшення болю. Тому лікар може призначити визначення рівня тестостерону і вітаміну B12 у крові.

Аналіз сечі

Дозволяє виключити інфекцію сечової системи та виявити кров у сечі, яка може вказувати на сечокам’яну хворобу чи інші захворювання.

УЗД калитки (ультрасонографія)

Це базове візуалізаційне дослідження при болю калитки. Дозволяє побачити структури всередині калитки і виявити відхилення, такі як:

• пухлини яєчка
• кісти над’яєчка
• варикоцеле
• гідроцеле (накопичення рідини навколо яєчка)
• запальні зміни
• ознаки застою (обструкції)

Комп’ютерна томографія (КТ) живота і таза

Може бути потрібна при підозрі на сечокам’яну хворобу, пухлину в черевній порожнині чи інші причини відображеного болю.

Візуалізаційні дослідження хребта

З огляду на те, що стиснення спинномозкових нервів у нижньому відділі хребта є найчастішою причиною болю, відображеного до калитки, візуалізаційні дослідження хребта можуть бути дуже важливим елементом діагностики. Рентген або магнітно-резонансна томографія (МРТ) попереково-крижового відділу хребта можуть бути показані, якщо:

• біль вказує на походження з хребта (наприклад, посилюється при певних позах)
• є супутні болі спини або оніміння кінцівок
• виключено інші причини болю калитки
• пацієнт має історію проблем з хребтом

Варто пам’ятати, що навіть за відсутності виразних болів спини хребет може бути джерелом проблеми.

Блокада сім’яного канатика – важливий діагностичний інструмент

Одним з найважливіших інструментів у діагностиці хронічного болю калитки є блокада сім’яного канатика. Вона полягає у введенні місцевого анестетика (подібного до того, що використовується у стоматолога) в ділянку сім’яного канатика.

Як відбувається діагностична блокада (на пробу, щоб перевірити, чи джерело болю в яєчках)?

Лікар ізолює сім’яний канатик у ділянці лобкового горбка і вводить близько 20 мл розчину анестетика (наприклад, бупівакаїну) тонкою голкою. Процедура виконується амбулаторно і триває кілька хвилин.

Що означає результат?

• Позитивна відповідь (зменшення болю на понад 50%, що триває більше ніж 4 години) – вказує, що біль походить з нервів сім’яного канатика і пацієнт може мати користь від хірургічного лікування.
• Негативна відповідь (відсутність покращення або дуже коротка тривалість полегшення) – вказує, що джерело болю знаходиться деінде або виникла центральна сенситизація. У такому разі хірургічне лікування, ймовірно, не принесе очікуваних результатів.

Як лікується хронічний біль калитки?

Лікування хронічного болю калитки має добиратися індивідуально для кожного пацієнта, залежно від ідентифікованої причини та відповіді на попередні терапії. Часто необхідна співпраця спеціалістів з різних галузей: уролога, спеціаліста з лікування болю, фізіотерапевта, а іноді психолога.

Консервативне (неопераційне) лікування

Базове лікування

Після виключення серйозних причин (пухлини, грижі, сечокам’яної хвороби) можна почати з простих методів:

• Теплі ванни (сидячі)
• Носіння облягаючої білизни, що підтримує калитку
• Уникання дій, що посилюють біль
• Дієтичні рекомендації та рекомендації щодо способу життя. Лікування часто починається з простих змін у дієті та способі життя:

• • Виключення кофеїну, цитрусових, гострих приправ і шоколаду
  • Уникання закрепів (можуть посилювати біль)
  • Уникання тривалого сидіння
  • Регулярна, помірна фізична активність

Лікування інфекції

Якщо причиною є інфекція, лікар призначить антибіотик. Однак важливо, що повторні курси антибіотиків без підтвердження інфекції необґрунтовані і можуть затримувати правильне лікування.

Фізіотерапія тазового дна

Якщо біль пов’язаний з напруженням м’язів тазового дна (двобічні симптоми, біль при еякуляції, болючість м’язів при обстеженні через пряму кишку), скерування до фізіотерапевта, що спеціалізується на лікуванні тазового дна, може бути дуже ефективним. Фізіотерапевт застосовує техніки, як-от розслаблення м’язів, біологічний зворотний зв’язок і вправи.

Протизапальні препарати

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), такі як ібупрофен чи напроксен, можуть зменшувати біль і запалення. У деяких пацієнтів вони можуть бути достатніми як єдина форма лікування.

Препарати, застосовувані при нейропатичному болю

Щонайменше у 30% пацієнтів з хронічним болем калитки важливу роль відіграє нейропатичний компонент (пов’язаний з неправильною роботою нервів). У таких випадках ефективними можуть бути такі препарати – усі доступні виключно за рецептом, застосовувані під контролем лікаря:

• Антибіотики – при підозрі на інфекцію.
• Габапентин – протиепілептичний препарат, що модулює нервову провідність. У дослідженнях понад 60% пацієнтів, що приймали габапентин, повідомляли про зменшення болю щонайменше на 50%. Препарат доступний виключно за рецептом.
• Амітриптилін – препарат з групи трициклічних антидепресантів, застосовуваний у низьких знеболювальних дозах (10-20 мг на ніч). Діє через вплив на нейромедіатори, задіяні в проведенні болю. Можливі побічні ефекти: запаморочення, сухість у роті та сонливість. Препарат доступний виключно за рецептом.
• Нортриптилін – подібний до амітриптиліну, також виявляє ефективність у частини пацієнтів. Препарат доступний виключно за рецептом.
• Тестостерон – при зниженому рівні

• Тамсулозин (у фармакотерапії)

• тамсулозин Є певні докази, що тамсулозин (препарат, застосовуваний переважно при доброякісній гіперплазії простати) може бути помічним у вибраних пацієнтів з хронічним болем калитки.

Додаткові методи неопераційного лікування

Сухе голкування тригерних точок

Відносно новий метод, що полягає у проколюванні тонкою голкою болючих тригерних точок у м’язах. В одному з досліджень аж 85% пацієнтів з хронічним болем калитки відчули покращення в середньому після 4-5 сесій.

Стимуляція крижових нервів

У резистентних випадках нейропатичного болю розглядається імплантація стимулятора крижових нервів. Метод зарезервований для пацієнтів, у яких інші способи лікування не спрацювали.

Кріоабляція (заморожування) нервів канатика

Новіший альтернативний метод для пацієнтів, у яких мікрохірургічна денервація не принесла ефекту. Нерви чутливі до низьких температур – за температури -15…-20°C вони цілком денервуються. Ранні результати вказують на ефективність у близько 74% пацієнтів.

Ін’єкції ботулінічного токсину

Ботулінічний токсин може гальмувати нейрогенне запалення і зменшувати хронічний біль через блокування вивільнення нейропептидів. Ранні дослідження вказують на значне полегшення у близько 70% пацієнтів.

Серія блокад сім’яного канатика

Якщо одинична діагностична блокада принесла полегшення, лікар може запропонувати серію блокад (4-5 ін’єкцій з інтервалом 2 тижні) з використанням анестетика і стероїду. Це може “перервати больовий цикл” і принести тривале покращення, особливо в пацієнтів з болем, що триває менше ніж 6 місяців.

Хірургічне лікування

Хірургічне лікування може принести значне і тривале покращення, але ключем до успіху є правильний добір пацієнтів. Операція підходить не всім.

Лікування конкретних структурних відхилень

Якщо ідентифіковано конкретну анатомічну причину, її усунення може розв’язати проблему:

• Видалення гідроцеле (гідроцелектомія) – при болю, пов’язаному з гідроцеле
• Видалення кісти над’яєчка (сперматоцелектомія)
• Операція варикоцеле (варикоцелектомія)
• Операція грижі

У випадку цих конкретних станів ефективність операції щодо зникнення болю становить 75-100%.

Видалення над’яєчка (епідидимектомія)

Якщо біль виразно локалізований у над’яєчку, можна розглянути його хірургічне видалення. Ефективність цього методу становить 75-90% у відповідно дібраних випадках.

Мікрохірургічна денервація сім’яного канатика (MDSC)

Це наразі пріоритетний хірургічний метод для пацієнтів з хронічним болем калитки, у яких:

• біль розлитий (не обмежений над’яєчком)
• не ідентифіковано конкретної анатомічної причини
• блокада сім’яного канатика принесла полегшення, що тривало понад 4 години

У чому полягає операція?

Операція виконується під загальним наркозом, амбулаторно (пацієнт того самого дня повертається додому). Хірург робить невеликий (3-5 см) розріз у пахвині, ізолює сім’яний канатик і під операційним мікроскопом перетинає всі нерви в канатику, зберігаючи водночас:

• артерії (що постачають яєчко кров’ю)
• лімфатичні судини (запобігаючи утворенню гідроцеле)
• сім’явиносну протоку (якщо пацієнт дбає про фертильність і не мав вазектомії)

Які результати?

Повне зникнення болю після MDSC настає у 50-100% пацієнтів, а часткове покращення – у додаткових 3-24%. Ризик ускладнень низький:

• гідроцеле – менше ніж 1%
• атрофія яєчка – близько 1%

Відновлення прохідності проток (вазовазостомія) – скасування вазектомії

У пацієнтів з больовим синдромом після вазектомії, якщо причиною є обструкція (блокада виходу сперматозоїдів), однією з опцій є хірургічне скасування операції. Ефективність щодо зменшення болю становить 50-69%. Недоліком цього методу є відновлення фертильності (що не завжди бажане) і те, що ця процедура дорога і зазвичай не відшкодовується медичним страхуванням.

Видалення яєчка (орхіектомія)

Це крайній метод, застосовуваний лише коли всі інші опції не спрацювали. Слід підкреслити, що орхіектомія не є ефективною в усіх пацієнтів – відсоток невдач становить 30-80%! Видалення яєчка означає також зменшення вироблення тестостерону і втрату потенціалу фертильності з цього боку. З цих причин орхіектомію слід розглядати як крайній засіб.

Підсумок – найважливіша інформація

Якщо ти страждаєш від хронічного болю калитки, не вагайся шукати допомоги. Хоча може бути прикро, що діагностика і лікування вимагають часу, існує багато ефективних методів, які можуть принести полегшення і значно покращити якість твого життя.

Увага: Цей матеріал має інформаційний та освітній характер. Він не замінює лікарської консультації. У разі скарг після вазектомії звернися до лікаря, який виконував операцію, або до уролога.

Підготував: Роберт Кулік, лікар-андролог, що виконує вазектомії з 2013 року.

Література

1. Frauscher F, Klauser A, Stenzl A, Helweg G, Amort B, zur Nedden D. US findings in the scrotum of extreme mountain bikers. Radiology. 2001 May;219(2):427-31. doi: 10.1148/radiology.219.2.r01ma42427. PMID: 11323467.
2. Ziegelmann MJ, Farrell MR, Levine LA. Evaluation and Management of Chronic Scrotal Content Pain-A Common Yet Poorly Understood Condition. Rev Urol. 2019;21(2-3):74-84. PMID: 31768134; PMCID: PMC6864917.
3. Leslie SW, Sajjad H, Siref LE. Chronic Testicular Pain and Orchalgia. [Updated 2023 May 30]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK482481/