wazektomia, dowód miłości

Blog o wazektomii


  • Чи після вазектомії існує ризик реканалізації?


    Відповідь на запитання пацієнта з порталу ABC-zdrowie:

    Минуло 2 роки після моєї вазектомії, чи ще існує ризик реканалізації?
    ЧОЛОВІК, 49 РОКІВ, ЗАМОСТЬ

    ПОВНА ВІДПОВІДЬ

    Так. Але, на щастя, дуже малий.

    Залежно від застосованого методу операції рецидиви трапляються частіше або рідше. 

    Так звана “реканалізація” не полягає в тому, що два перетяті і якось “закупорені” кінці “трубок”, якими в нормальних умовах сперматозоїди мандрують з “фабрики” до “складу”, знову зустрічаються і зростаються. 

    Це явище має динамічний характер. 

    Чоловік після вазектомії (найчастіше, хоч не завжди) далі виробляє здорові, функціональні сперматозоїди. 

    Дуже рухливі і у величезній кількості – сотні мільйонів. Кожен з нормальних сперматозоїдів має на “верхівці” своєї голівки так звані акросомальні ензими (протеолітичні = що розчиняють білкові структури). 

    Що це за ензими? Яка їхня роль? 

    Ці ензими мають здатність розчиняти тканини, щоб сперматозоїд міг “просвердлити/пропалити” собі отвір у “шкаралупі” яйцеклітини, так званій прозорій оболонці. Вивільнені, ці ензими можуть розчиняти також інші тканинні структури. Це по-перше. 

    По-друге, за такої величезної кількості сперматозоїдів, що вільно рухаються в кожному напрямку і дуже рухливі – якщо десь у якомусь лабіринті є хоч найменший “прохід”, знайдуться такі, що відшукають правильну дорогу.  

    На щастя, ці “деструктивні” дії сперматозоїдів зустрічаються з контрвідповіддю організму, який “відправляє на роботу” “мулярів”, що “латають дірки” і “пожирають зловмисників”. Це процеси імунної відповіді, а також відновлювальні процеси. Найчастіше відновлювальні сили переважають інвазію сперматозоїдів. Однак у чоловіків з особливо сильною спермою періодично можуть з’являтися в еякуляті рухливі сперматозоїди. 

    Залежно від застосованого методу рецидиви трапляються частіше або рідше. 

    До найменш ефективних, обтяжених навіть 13% відсотком повернення сперматозоїдів, належать старі методи, що полягають у перетині, перев’язуванні ниткою обох утворених кінців протоки і залишенні їх в одному просторі. 

    Тут слід пояснити чому. 

    Отже: сім’явиносна протока – це дуже товстостінна “труба” діаметром 2-4 мм. Просвіт цієї “труби” має діаметр близько 0,3-0,5 мм. Стінка цієї “трубки” побудована з живих м’язових клітин. Ці клітини потребують для життя кровопостачання, що доставляє їм кисень і поживу. Якщо сильно стиснути протоку перев’язкою – так, щоб заблокувати проходження сперматозоїдів через просвіт каналу – затискаються також дуже дрібні кровоносні судини, що живлять м’язові клітини стінки. Недогодовані клітини внаслідок цього атрофуються. Стінки зав’язаних кінців проток стають тоншими, а раз зав’язана, жорстка нитка їх уже не дотискає. Просвіт відкривається. Якщо ще й обидва кінці перетятої протоки знаходяться в одному просторі – легка дорога до статевого члена й еякуляту.

    Ці методи, на щастя, застосовуються вже дедалі рідше. 

    Згідно зі звітом Американської урологічної асоціації, найефективнішим є метод з відкритим яєчковим кінцем, виведеним за межі оболонки, і термокоагуляцією простатного відрізка протоки.

     


  • Титанові кліпси кращі за нитки


    Чому саме титанові кліпси?

    Яку перевагу мають титанові кліпси над нитками?

    По-перше і насамперед, їх легше накладати, і тим самим вони скорочують час операції.

    Титанові кліпси широко застосовуються в мікрохірургії та судинній хірургії. Вони склали іспит ефективності і не дають ускладнень. В одній хірургічній операції можна застосувати навіть кілька десятків кліпсів – і це не дає жодних побічних ефектів.

    Звісно, у нашій практиці така кількість кліпсів не потрібна, щоб ефективно виконати вазектомію 🙂

    Кліпси пройшли випробування часом при операціях вазектомії. Титан, з якого вони виготовлені, – матеріал, що роками застосовується у стоматології, загальній хірургії, навіть у штучних протезах і штучних серцевих клапанах.

    Титан не є феромагнітним металом і тому не “дзвенить” на рамках в аеропорту. Він також не заважає при виконанні комп’ютерної томографії чи магнітного резонансу.

    Рана з титановою вставкою легше гоїться порівняно з раною, зшитою нитками, і рідше викликає запалення. Використання ниток також подовжує час перебування пацієнта на операційному столі, що для пацієнтів з чутливими нервами може бути не надто комфортним.

     


  • Чи вазектомія болить?


    Якщо ти запитуєш себе, чи вазектомія болить, заохочую прочитати текст нижче.

    “Пане докторе, чи вазектомія болить?” – це одне з найчастіших запитань пацієнтів. Вазектомія – це мікрохірургічна операція, виконувана під місцевою анестезією, тобто вона НЕ БОЛИТЬ. Для анестезії ми використовуємо пристрій, що впорскує анестетик під тиском – уже під час знеболення ти перестаєш реагувати на подразники в інтимній зоні. Ми не використовуємо голки, а саме знеболення – процес безболісний.

    Під час операції можеш відчувати дотик і маніпуляції лікаря, але не відчуватимеш болю. Багато пацієнтів не відчувають зовсім нічого і дивуються, коли все вже позаду. Якщо твої нерви це дозволяють, можеш зазирати на оперовану ділянку і на ходу бачити перебіг операції.

    Після операції анестетик досить швидко перестає діяти, повертаються і твої нормальні відчуття. Тоді можеш мати відчуття розпирання чи тягнення внизу живота, але більшість пацієнтів не має жодних негативних відчуттів. Якщо почуваєшся некомфортно і потребуєш часу, щоб оговтатися, можеш сісти в крісло і спокійно прийти до тями.

    Якщо збираєшся самостійно вести автомобіль, варто випити кави, а найкраще – поїсти перед дорогою. На щастя, поблизу нашого кабінету є кілька гарних ресторанів 🙂

    Протягом кількох днів після операції вазектомії ми рекомендуємо щадний спосіб життя, без екстремальних видів спорту, надмірного фізичного навантаження, піднімання важких предметів. Твоє відновлення тоді пройде плавніше.

    А що, як я відчуватиму біль після операції? Не хвилюйся, отримаєш від нас пакет рекомендацій, з яких дізнаєшся, як діяти у випадку болю. Пам’ятай, що завжди можеш також зателефонувати нам із запитанням чи проблемою.


  • Кріоконсервація сперми – замість ревазектомії


    Кріоконсервація сперми – чи повинен я заморозити сперматозоїди про всяк випадок?

    Кріоконсервація сперми – це тема, яка час від часу з’являється серед пацієнтів перед вазектомією. Напевно, перед ухваленням рішення про операцію частина пацієнтів замислюється:

    А що, як я зміню думку в майбутньому і колись ще захочу мати дітей?

    А що, як моя партнерка, яка зараз не хоче дітей, у майбутньому відчує потребу мати нащадка?

    Рішення про заморожування сперми відіграє істотну роль у процесі ухвалення рішення про саму операцію. Якщо ти сам про це думаєш, прочитай ці кілька фактів:

    Факт № 1: Кріоконсервація сперми дає сперму з цінністю, зменшеною приблизно на 50% порівняно зі свіжою. Це тому, що для того, щоб зробити сперматозоїди придатними до заморожування, їх спочатку треба хімічно “висушити”, через що деякі з них гинуть. Саме заморожування також зменшує їхню життєздатність.

    Факт № 2: Вазектомія не робить тебе безплідним – лише неплідним. Різниця в тому, що ти далі виробляєш повноцінні, здатні до запліднення сперматозоїди. У майбутньому, якщо вирішиш мати дітей, зможеш взяти свіжі сперматозоїди просто з над’яєчка. Їх можна буде використати в процесі допоміжної репродукції. І далі матимеш вазектомію.

    Факт № 3: Якщо ти і твоя партнерка все ж захочете зачати дитину природним шляхом, існує можливість провести операцію ревазектомії і відновити прохідність твоїх сім’явиносних проток. Однак, по-перше, ефективність ревазектомії залежить від багатьох чинників. Одним з них є час, що минув від моменту операції. По-друге, після успішної ревазектомії і зачаття нащадка доведеться повернутися до старих методів контрацепції.

    Якщо взагалі не маєш дітей, обміркуй, чи не варто заморозити сперму на випадок зміни думки в майбутньому. Якщо вагаєшся, чи хотів би ще мати дітей, також подумай про збереження сперми.

    Обговори справу з родиною. Не бійся поговорити про це з батьком, навіть якщо сам є зрілим чоловіком. І не бійся критики – люди, яких вибереш для розмови, напевно мають на увазі твоє добро, варто вислухати їхню думку.


  • Вазектомія не підвищує ризику раку простати


    Вазектомія не підвищує ризику раку простати

    Чи вазектомія не підвищує ризику раку простати? Попри численні дослідження, дотепер не задокументовано жодного зв’язку між вазектомією і підвищеним ризиком виникнення раку простати. Вазектомія також не підвищує ризику хвороб серця чи імунної системи в чоловіків.

    Однак вона напевно підвищує уважність чоловіка до стану свого здоров’я. Через це в підозрілих ситуаціях він швидше опиняється перед лікарем. Оскільки чоловіки після вазектомії більше дбають про своє здоров’я, вони частіше обстежуються профілактично.

    Внаслідок цього в них виявляється більше хвороб. Часто на ранішому етапі, ніж у тих пацієнтів, які не люблять заглядати до лікаря. Більше хвороб у них також ефективно лікується, бо що швидше хворобу діагностовано і що швидше почнеться лікування, то менші витрати несе організм пацієнта і легше відновлюється.

    Рак простати – це, поряд з раком легень, найчастіше виявлюваний рак у чоловіків: він становить близько 13% усіх онкологічних захворювань у чоловіків. Однак це не робить його найбільшим убивцею – значно легше померти з раком простати, ніж від раку простати, оскільки за своєю природою це не особливо агресивний рак: лише 16% чоловіків з раком простати помирають через нього, а статистика виліковності щороку сприятливіша для пацієнтів завдяки впровадженню нових, ефективніших методів лікування. Звісно, вже виявлений рак слід постійно моніторити, а не залишати напризволяще.

    У чому ж увесь клопіт? Понад десять років тому у Великій Британії опубліковано результати досліджень щодо рівня T* (андроген, чоловічий статевий гормон) у чоловіків після вазектомії, з яких випливало, що в деяких чоловіків після вазектомії рівень цього гормону незначно підвищується.

    У той час вищий рівень T  наводили як один з чинників ризику розвитку раку простати. Однак жодне з подальших досліджень не підтвердило цієї гіпотези.

    * Тут використано ініціал назви загальновідомого гормону з андрогенною дією, що виробляється в кожної здорової людини – також у жінок – а не повну назву,  оскільки роботам Google, а також польським працівникам цієї фірми здається, що цей текст заохочує до купівлі препарату з такою назвою.